Мій Роден

Ольга Кіс про п’єсу

Що ви знаєте про любов? Любов, яка зненацька вривається у життя…  « Серце… хай би воно переганяло по жилах кров, а не тріпотіло, мов навіжене, від тієї мани, що нарекли любов’ю. Ні, це не мана, це прокляття, кара Господня!  Молися, щоб воно не торкнулося твого життя…»

Тридцять років у притулку для душевнохворих. Така плата талановитої  скульпторки  Камілли Клодель за любов до геніального Огюста Родена. Хто, кому і  чим завинив? Тим, що були, як митці рівновеликі? Чи тим, що існувала ще одна жінка, яка народила йому сина? Що його жалість до тієї жінки виявилась сильнішою за любов ?…

Великий Роден повсякчас ніс у серці свою драму. Відтоді, як Камілла пішла від нього, його скульптури  уже не сяяли ніжними почуттями.  Його геній, колись розквітлий від цієї  зустрічі, тепер  дихав рівно, спокійно, без  присмаку шаленої творчої пристрасті. Все найкраще, що він створив було тоді, коли поруч була вона. Саме з її імя`м на устах він провів свої останні  земні миті.

Автор

Ольга Кіс

Режисер-постановник

Олена Крилова

художник-постановник

Ася Кравчук

помічник режисера

Костянтин Шелест