Злодій
Новела «Злодій» переносить нас в замкнений простір гуцульської хати. Серед ночі злодій заліз у комору Гьоргія. Господар, захищаючи своє, калічить незваного гостя. Він вирішує покликати за свідків сусідів та винести йому вердикт «жити чи умерти». Ґазди п’ють, говорять і поводяться так, наче вони прийшли до сусіда допомогти заколоти свиню. Несумірність злочину і кари, холоднокровна жорстокість селян пояснюється тим, що для них злодій на рівні з худобою, бо не належить до спільноти та чужий. Їх обурює, що злодій хоче поцілувати руку одному із сусідів, апелюючи тим самим до християнського співчуття, або ж, загалом, до універсального закону рівності всіх людей. Що переможе – здоровий глузд і милосердя, чи жорстокість у серцях та оковита, що забирає розум…
Автор
Василь Стефаник
Режисер-постановник
заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський
Сценографія та костюми
Наталя Тарасенко
помічники режисера
Костянтин Шелест, Тетяна Когут, В'ячеслав Жуков
Жінка
Гьоргій
народний артист України
заслужений діяч мистецтв України
Максим
заслужений артист України
Михайло
заслужений артист України
народний артист України
Злодій
заслужений артист України